Рак шкіри – це захворювання, яке розвивається з багатошарового плоского епітелію. Щороку в Україніреєструється більше ніж 20 тис. нових випадків, серед чоловіків – 38.3% на 100 тис., а серед жінок – 46,2% на 100 тис. населення. Пік захворювання припадає на 60 років.
Фактори ризику :
1. Вживання продуктів, які містять нітрати й нітрити, смажені страви, ковбасні вироби, копченості, маринади та консерви, надмірне вживання алкоголю та куріння.
2. Радіоактивне випромінювання.
3. Травмування родимок.
4. Татуювання, опіки, ультрафіолетове випромінювання.
5. Спадковість (якщо у сім’ї є випадки раку шкіри).
6. Дуже світла шкіра, часте відвідування соляріїв.
7. Вік понад 50 років.
8. Присутність на шкірі понад 8 невусів, розміром понад 6 мм.
Класифікація раку шкіри :
1. Плоскоклітинний (епідермоїдний) рак – це злоякісна пухлина, яка розвивається з епітелію шкіри людини,метастазує. Локалізується на шкірі обличчя, спинка носа, вилицева дуга, вушні раковини.
2. Базальноклітинний рак (базаліома) – частота виникнення понад 70% від всіх ракових пухлин, виникає переважно на обличчі, у вигляді невеликого вузлика чи бляшки сіро-рожевого або жовтого кольору. В центрі пухлини виникає западання, далі виникає виразкування, яке довгий час не може загоїтись і розпад пухлини. Перебіг довготривалий, без метастазування, пухлина на пізніх стадіях може вростати та руйнувати хрящі, кістки.
3. Меланома шкіри – виникає з пігментних клітин – меланоцитів, у 90% випадків локалізується на шкірі, інші можливі ділянки розвитку це – очі, мозкові оболонки, травний тракт, респіраторний тракт, піхва, сечівник. На дану патологію припадає лише 10% від усіх злоякісних новоутворень на шкірі, й одночасно 90% усіх смертельних випадків від них.
4. Карцинома Меркеля – трапляється дуже рідко, характеризується агресивним перебігом, частим метастазуванням та рецидивами. Не зважаючи на рідкісність цієї пухлини, 5-річна виживаність 63-67%, а при наявності віддалених метастазів 1-8%.
Передракові захворювання шкіри :
1. Хвороба Боуена.
2. Еритроплазія Кейра.
3. Хвороба Педжета.
4. Пігментра ксеродерма
5. Хейліт Манганотті.
6. Бородавчастий передрак губи, гіперкератоз.
7. Веруциформна епідермодисплазія.
8. Актинічний кератоз, кератоакантома.
9. Шкірний ріг, папіломатоз Готтрона.
Зовнішні ознаки раку шкіри :
1. Асиметрія, нерівні, нечіткі краї.
2. Відсутність однорідного забарвлення.
3. Діаметр більше 5 мм.
4. Піднесення новоутворення над шкірою більше ніж на 1 мм.
5. Спонтанна поява пігментних плям з ознаками розростання.
6. Запалення родимок, кровоточивість та збільшення їх у розмірі.
7. Печіння та свербіж пігментних плям.
По яким критеріям можна відрізнити меланому від родимки:
Не кожна людина знає, що родимка може перероджуватись в недоброякісне новоутворення – меланому. Симптоматика наступна :
1. Нечіткі краї.
2. Свербіж.
3. Випадіння волосся в місці родимки.
4. Поява виразок.
5. Чорний чи темно-коричневий колір родимки.
Діагностика раку шкіри :
1. Дерматоскопічна діагностика – проводиться за допомогою цифрового дерматоскопа, для виявлення та визначення подальшої тактики лікування новоутворень шкіри.
2. Патогістологічне дослідження – дозволяє встановити діагноз, визначити тип пухлини, подальший перебіг, прогноз та вибір методу лікування.
3. Імуногістохімічний метод дослідження – дозволить отримати більш детальну характеристику пухлини, її злоякісний потенціал, характер проліферації, апоптозу, що допоможе диференціювати пухлину у складних клінічних випадках.
4. Також призначають рентгенографія легень, УЗД, КТ, МРТ, радіоізотопне дослідження.
Онкомаркери :
1. Білок S-100 норма : 0,005-195 мкг/л.
2. SCC норма : 0-1,5 нг/мл.
Першочергові превентивні заходи :
1. Захистити себе від УФ випромінювання.
2. Якщо при самообстеженні ви виявили у себе на шкірі : розростання світло-рожевого кольору; темно-червону пляму, виразку, яка довгий час не заживає; ділянку з блискучою поверхнею та нечіткими краями - зверніться до лікаря.
3. Своєчасне лікування передракових уражень шкіри.
4. Під час онкопрофоглядів, можна виявити пухлину шкіри на початкових стадіях розвитку.
5. Вакцинація проти інфекцій, що викликаються ВПЛ і вірусом гепатиту В.